Правила·Оновлено: 19 листопада 2026 р.

Правило офсайду у футболі — просте пояснення

Як визначається офсайд, коли порушення не фіксується, і як VAR та напівавтоматична система змінили перевірку цього правила.

Правило офсайду у футболі — просте пояснення
© Samson Ssemakadde · Wikimedia Commons · CC0 · WebP / crop

Коротке пояснення

Гравець перебуває в офсайді, якщо в момент передачі від партнера по команді він знаходиться ближче до воротарської лінії суперника, ніж і м’яч, і передостанній гравець суперника — зазвичай це останній захисник, оскільки воротар найчастіше є останнім гравцем лінії оборони. Якщо на момент передачі гравець перебуває у такому положенні, суддя на лінії та головний суддя фіксують порушення, і атака зупиняється.

Коли офсайду немає

Правило офсайду застосовується лише в момент самої передачі — не раніше і не пізніше. Крім цього, є кілька важливих винятків, коли офсайд не фіксується:

VAR і офсайд на найвищому рівні

У професійному футболі найвищого рівня офсайд все частіше перевіряють за допомогою відеоасистента судді (VAR), а в деяких змаганнях — за допомогою напівавтоматичної системи визначення офсайду, яка використовує камери та дані про положення гравців, щоб визначити точне положення тіла гравця в момент передачі. Це зроблено для того, щоб зменшити кількість помилкових рішень у ситуаціях, де різниця становить лише кілька сантиметрів.

Чому це правило взагалі існує

Без правила офсайду нападники могли б просто чекати біля воріт суперника в очікуванні довгої передачі, що зробило б гру менш цікавою та менш тактичною. Правило офсайду змушує команди будувати атаки через узгоджений рух гравців, а не через окремих гравців, які „чекають” попереду оборони.

Розуміння цього правила корисне не лише для перегляду матчів, а й для юних гравців — воно напряму впливає на те, як і коли відкриватися під передачу, та на базові тактичні рішення на полі.

Переглянути вправи з тактики і позицій